Полезные статьи

Закон україни про доручення

Стаття 9. Підпорядкування державного службовця та виконання наказу (розпорядження), доручення

1. Державний службовець під час виконання посадових обов’язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов’язки.

2. Державний службовець зобов’язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Під час виконання своїх обов’язків державний службовець не зобов’язаний виконувати доручення працівників патронатної служби.

3. Наказ (розпорядження), доручення має містити конкретне завдання, інформацію про його предмет, мету, строк виконання та особу, відповідальну за виконання.

Наказ (розпорядження) має бути письмовим, а доручення може бути письмовим або усним.

4. Якщо державний службовець отримав наказ (розпорядження), доручення не від безпосереднього керівника, а від керівника вищого рівня, він зобов’язаний повідомити про це безпосереднього керівника.

5. Наказ (розпорядження), доручення може бути скасовано керівником, який його видав, а також керівником вищого рівня або органом вищого рівня.

6. Державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов’язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов’язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.

7. Якщо державний службовець виконав наказ (розпорядження), доручення, визнані у встановленому законом порядку незаконними, і не вчинив дій, зазначених у частині шостій цієї статті, він несе відповідальність за своє діяння відповідно до закону.

8. Керівник у разі отримання вимоги державного службовця про надання письмового підтвердження наказу (розпорядження), доручення зобов’язаний письмово підтвердити або скасувати відповідний наказ (розпорядження), доручення в одноденний строк.

У разі неотримання письмового підтвердження у зазначений строк наказ (розпорядження), доручення вважається скасованим.

9. За видання керівником та виконання державним службовцем явно злочинного наказу (розпорядження), доручення відповідні особи несуть відповідальність згідно із законом.

xn--80aagahqwyibe8an.com

Довіреність на представництво: загальні поняття, порядок застосування, зразки заповнення

Загальні поняття про довіреність

Згідно з частиною третьою ст. 244 Цивільного кодексу довіреність — це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Крім того, цим Кодексом викладено загальні вимоги до її оформлення та змісту, зокрема:

довіреність юридичної особи скріплюється її печаткою;

  • довіреність на отримання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції може засвідчуватися посадовою особою організації, у якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за його місцем проживання;
  • Основна функція довіреності — оформлення відносин представництва. У свою чергу представництво — це правовідносини, у яких одна сторона (представник) зобов’язана або має право здійснити правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє. Підставами для виникнення відносин представництва є договори, закони, акти органу юридичної особи (розпорядження або наказ, підписаний керівником юридичної особи) та інші підстави, установлені актами цивільного законодавства (частина третя ст. 237 Цивільного кодексу).

    Види довіреностей

    Спеціальні довіреності видаються приватній особі або представнику юридичної особи (чи підприємця) на здійснення типових дій (представництво в судових органах у конкретній справі або виконання банківських операцій тощо).

    Разові довіреності видаються на здійснення будь-якої одноразової дії (наприклад, отримання поштового переказу або ТМЦ тощо).

    Генеральні довіреності видаються на здійснення функцій розширеного характеру (наприклад, на здійснення операцій, пов’язаних з рухомим та нерухомим майном, або на представництво в судових органах протягом тривалого часу у низці справ тощо).

    У законодавстві України закріплено вимоги до складу реквізитів довіреності, без яких вона не може вважатися дійсною.

    Довіреність повинна мати такі реквізити:

    • дату здійснення дії (тобто видачі довіреності), без якої довіреність вважається нікчемною;
    • дані довірителя; якщо довіреність видається від імені юридичної особи, то в ній необхідно зазначити дані підприємства, а також особу чи орган, упов-новажені видавати таку довіреність, — це можуть бути директори (генеральний, виконавчий), які діють на підставі статуту;
    • повноваження представника; представник не має права у своїх діях виходити за рамки повноважень, зазначених у довіреності; водночас правочин, здійснений представником з перевищенням повноважень, вважатиметься нікчемним, якщо тільки довіритель не виразить схвалення з приводу такої угоди;
    • печатку підприємства-довірителя та підпис особи, яка видала довіреність.
    • Крім перелічених реквізитів на практиці зазначають номер довіреності, термін її дії та код ЄДРПОУ підприємства-довірителя.

      Застосування довіреностей на отримання ТМЦ

    • форма довіреності (типова форма № М-2) має відповідати наведеній в додатку 1 до Інструкції № 99;
    • довіреність видається після її реєстрації в журналі реєстрації довіреностей, форму якого наведено в додатку 2; журнал має бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою та підписами керівника і головного бухгалтера; нумерація виданих протягом року довіреностей має бути наскрізною;
    • забороняється видача повністю або частково незаповнених довіреностей, а також довіреностей без зразків підпису осіб, на ім’я яких їх виписано;
    • термін дії довіреності встановлюється залежно від -можливості отримання ТМЦ, але не може бути понад 10 днів; виняток становить отримання ТМЦ, розрахунки за які провадяться в порядку планових платежів або які поставляються централізовано-кільцевими перевезеннями (у таких випадках допускається видача довіреності терміном на календарний місяць);
    • ДОВІДКОВО
      Відповідно до Переліку № 578/5 термін зберігання довіреностей на отримання ТМЦ становить три роки за умови проведення перевірки контролюючими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для державних і бюджетних підприємств, установ, організаційза умови проведення органами державного фінансового контролю ревізії за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності

    • не допускається видача нових довіреностей особам, які не відзвітувалися про використання довіреності або не повернули невикористану довіреність, термін дії якої минув;
    • забороняється відпускати ТМЦ за довіреністю у таких випадках: довіреність заповнено неправильно або її реквізити взагалі не заповнено; є виправлення та помарки, не підтверджені підписами осіб, які підписали довіреність; у довіреної особи відсутній паспорт або інший документ, що засвідчує особу одержувача; термін дії довіреності минув; отримано повідомлення підприємства — одержувача ТМЦ про анулювання довіреності; при здійсненні централізовано-кільцевих перевезень відпуск ТМЦ може здійснюватися без довіреності, якщо їх одержувач повідомив постачальника (за підписом керівника та головного бухгалтера чи інших відповідальних осіб) про зразок печатки (штампа), якою матеріально відповідальна особа засвідчує свій підпис на супровідних документах (ордері, накладній, акті тощо) при одержанні ТМЦ; повернення ТМЦ з відповідального зберігання, ремонту здійснюється за умови подання довіреності підприємства, яке їх передало на відповідальне зберігання, у ремонт; відпуск фізичною особою — підприємцем підприємству цінностей, розрахунки за які провадяться в безготівковій формі, а також тих, які передаються безкоштовно або за бартерними операціями, здійснюється за умови подання підприємцеві довіреності підприємства.
    • Особливості застосування довіреностей

    • при відпуску ТМЦ за готівку (тобто коли відпуск цінностей і розрахунки за них відбуваються одночасно) покупцеві не потрібно надавати довіреність (аналогічну позицію викладено в листі № 31-34000-30-27/14518);
    • при прийманні-переданні ТМЦ у межах однієї юридичної особи довіреності не застосовуються;
    • при одержанні ТМЦ особисто керівником (директором, виконавчим директором) або іншою особою, чиї права та повноваження відображено у статуті підприємства, довіреність не є обов’язковою; висновок випливає з частини п’ятої ст. 65 Господарського кодексу, згідно з якою керівник підприємства без довіреності діє від імені підприємства, представляє його інтереси в держ-органах і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, у межах і порядку, визначених установчими документами; у цьому разі при одержанні ТМЦ слід мати при собі витяг зі статуту або виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР);
    • довіреність юридичної особи скріплюється її печаткою;
    • ДОВІДКОВО
      З 30.10.2014 р. згідно із Законом № 1206 буде внесено зміни до ст. 246 Цивільного кодексу, відповідно до яких починаючи із цієї дати не обов’язково скріплювати довіреність печаткою

    • довіреність на отримання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та пош-тової кореспонденції може засвідчуватися посадовою особою організації, у якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за його місцем проживання;
    • термін довіреності зазначається в довіреності; якщо він не зазначений, довіреність зберігає чинність до припинення її дії.
    • На практиці довіреності поділяються на спеціальні, разові та генеральні.

      Разові довіреності видаються на здійснення будь-якої одноразової дії (наприклад, отримання пош-тового переказу або ТМЦ тощо).

      Обов’язкові реквізити довіреності

      У законодавстві України закріп-лено вимоги до складу реквізитів довіреності, без яких вона не може вважатися дійсною.

    • дані уповноваженого представника: прізвище, ім’я, по батькові, підпис, паспортні дані, місце прописки;
    • Порядок застосування довіреностей на отримання ТМЦ регулюється Інструкцією № 99, відповідно до п. 2 якої сировина, матеріали, паливо, запчастини, реманент, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші ТМЦ, а також нематеріальні активи, грошові документи та цінні папери відпускаються покупцям або передаються безкоштовно лише за довіреністю отримувачів. Цим документом також передбачено такі вимоги до оформлення довіреностей, їх реєстрації та обліку:

    • довіреність на отримання ТМЦ видається лише особам, які працюють на підприємстві; у виняткових випадках довіреність може бути видано з дозволу керівника підприємства іншій особі у разі, якщо підприємство, де працює ця особа, видало довіреності на одержання таких самих ТМЦ в тій самій кількості на цьому підприємстві (така схема може бути під час виконання договорів доручення на закупівлю);
    • довіреність підписують керівник та головний бухгалтер підприємства; крім того, можуть підписувати їх заступники й особи, уповноважені на це керівником підприємства (старшим бухгалтером, бухгалтером тощо); при веденні бухгалтерського обліку в централізованій бухгалтерії довіреність також підписують керівник і голов-ний бухгалтер підприємства або їх заступники та уповноважені особи (за наявності філій та інших підрозділів це можуть бути керівники та старші бухгалтери (бухгалтери) таких підрозділів); керівник підприємства затверджує перелік посад, зайняття яких дає право на підписання довіреностей, а також призначає особу, до обов’язків якої входять виписування та реєстрація довіреностей; у разі якщо бухгалтерський облік здійснює безпосередньо керівник (власник) підприємства, він підписує довіреність самостійно;
    • довіреність видається під розпис і реєструється в журналі реєстрації довіреностей; у разі якщо ТМЦ потрібно отримати на різних складах підприємства-постачальника, можна видати кілька довіреностей із зазначенням відповідних номерів і дат нарядів, рахунків або інших документів; перелік ТМЦ наводиться з обов’язковим зазначенням назви та кількості до отримання незалежно від того, є такі відомості в рахунках, нарядах та інших документах на відпуск цінностей; незаповнені графи прокреслюються; перед видачею довіреності слід проінструктувати працівників про порядок і строки використання та звітності про використання довіреностей чи повернення невикористаної довіреності;
    • термін дії довіреності встановлюється залежно від можливості отримання ТМЦ, але не може бути понад 10 днів; виняток становить отримання ТМЦ, розрахунки за які провадяться в порядку планових платежів або які поставляються централізовано-кільцевими перевезеннями (у таких випадках допускається видача довіреності терміном на календарний місяць);
    • особа, якій видано довіреність, зобов’язана не пізніше наступного дня після доставки на підприємство ТМЦ (повністю або частково) відзвітуватися, а саме: надати працівнику, який здійснює реєстрацію довіреностей, документ, що свідчить про отримання ТМЦ і передачу їх на склад (комору) або матеріально-відповідальній особі; якщо довіреність з будь-якої причини не використано, то її слід повернути не пізніше наступного дня після закінчення строку її дії; такі довіреності гасяться написами «не використано» і зберігаються протягом терміну, установленого для зберігання первинних документів;
    • ДОВІДКОВО
      Відповідно до Переліку № 578/5 термін зберігання довіреностей на отримання ТМЦ становить три роки за умови проведення перевірки контролюючими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для державних і бюджетних підприємств, установ, організаційза умови проведення органами державного фінансового контролю ревізії за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності

      Особливості застосування довіреностей

      Розглянемо окремі моменти щодо застосування довіреностей у ході здійснення господарської діяльності:

    • при відпуску ТМЦ на адресу фізичних осіб — підприємців у разі отримання їх безпосередньо підприємцем достатньо пред’явити документ, що посвідчує особу, і виписку з ЄДР; якщо ТМЦ отримує будь-хто із найманих працівників, то на такого працівника потрібно виписати довіреність; Інструкція № 99 поширюється винятково на юридичних осіб, тому при виписуванні довіреностей підприємець має право або оформити довіреність за формою № М-2, або виписати її в довільній формі, але з дотриманням вимог Цивільного кодексу.
    • Зразки заповнення доручень

      Зразок заповнення генеральної довіреності під час централізовано-кільцевих перевезень

      Зразок заповнення довіреності юридичної особи на представництво інтересів у судових справах

      Зразок довіреності на представництво в контролюючих органах

      Зразок заповнення довіреності за формою № М-2 на отримання ТМЦ

      Довіреність на отримання ТМЦ

      Довіреність на отримання матеріальних цінностей продовжують оформлювати, незважаючи на те що Інструкція № 99 втратила чинність. Проте повноваження на здійснення господарської операції в інтересах юридичної або фізичної особи — підприємця має підтверджуватись, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. Що потрібно знати про документальне підтвердження отримання товаро-матеріальних цінностей (далі — ТМЦ), розглянемо у цій статті.

      Загальні поняття представництва

      Згідно з частиною першою ст. 237 Цивільного кодексу представництвом є право­відношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Водночас не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

      Представництво виникає на підставі:

    • договору
    • закону
    • акта органу юридичної особи
    • інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства
    • Представництво за договором

      Якщо говорити про представництво на підставі цивільно-правового договору, то таким прикладом є договір доручення, згідно з яким одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (частина перша ст. 1000 Цивільного кодексу). Серед обов’язків довірителя — видача повіреному довіреності на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення (частина перша ст. 1007 цього Кодексу). Інший приклад представництва на підставі договору — комерційне представництво. Нагадаємо, що комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Повноваження такого представника можуть підтверджуватися письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю (частина третя ст. 243 зазначеного Кодексу).

      Договірне представництво може виникати також на підставі трудового договору, за яким працівник уповноважується довіреністю на отримання матеріальних цінностей для підприємства. Це підтверджує ст. 134 КЗпП, адже працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству у випадку, коли майно та інші цінності одержувалися під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.

      Представництво за Законом

      Стаття 242 Цивільного кодексу стисло описує представництво за законом. Вона визначає, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей, а опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Водночас згідно з частиною третьою цієї статті законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа. Наприклад, у розумінні ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

      Представництво за довіреністю

      Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи (частина друга ст. 244 Цивільного кодексу). До таких актів можна віднести рішення загальних зборів, керівника, спостережної ради та інші.

      Довіреність на отримання ТМЦ

      Розпочнемо з невеличкого екскурсу в минуле. До 01.01.2015 р. відпуск покупцям або передання безоплатно ТМЦ, нематеріальних активів, грошових документів і цінних паперів супроводжувався наданням постачальнику довіреності типової форми № М-2. Порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей визначався Інструкцією № 99, дія якої поширювалася на підприємства, їхні відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

      Однак з 01.01.2015 р. Інструкція № 99 втратила чинність, і з цієї дати в питаннях представництва та використання довіреностей потрібно орієнтуватися на загальні норми Цивільного кодексу. Якщо говорити про довіреність на отримання матеріальних цінностей, то вона не зникла з бухгалтерської документації, просто її форма тепер не має типового формату. Порядок обігу таких довіреностей став вільнішим.

      Нагадаємо, що наказом № 987 внесено уточнення до Положення № 88, відповідно до яких повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи — підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. Найоптимальніший варіант підтвердження повноважень на отримання матеріальних цінностей — складання довіреності.

      Згідно з частиною третьою ст. 244 Цивільного кодексу довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

      У такій довіреності мають зазначатися:

    • інформація про довірителя;
    • відомості про представника;
    • повноваження представника, тобто які саме дії вчинятимуться від імені довірителя;
    • дата складання.
    • Пам’ятайте, що довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (частина третя ст. 247 Цивільного кодексу).

      У переважній більшості довіреність видається на певний строк, який в ній зазначається. Якщо такий строк не встановлено, довіреність зберігає чинність до припинення її дії (частина перша ст. 247 зазначеного Кодексу). Водночас закінчення строку довіреності є підставою для припинення представництва за довіреністю. Також представництво припиняється у разі:

    • скасування довіреності особою, яка її видала;
    • відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
    • припинення юридичної особи, яка видала або якій видано довіреність;
    • смерті особи, яка видала або якій видано довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

    У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов’язаний негайно повернути довіреність (частина третя ст. 248 Цивільного кодексу).

    Стаття 249 цього Кодексу надає довірителю право в будь-який час скасувати довіреність або передоручення (за винятком безвідкличної довіреності). Якщо довіритель скористався таким правом, то він повинен негайно повідомити про це представника, а також відомих йому третіх осіб, для представництва перед якими було видано довіреність.

    Може виникнути така ситуація, що довіритель скасував видану довіреність, але його представник не дізнався про це і вчинив правочин. У цій ситуації права та обов’язки щодо третіх осіб, які виникли внаслідок вчинення правочину, зберігають чинність для довірителя та його правонаступників. Виняток з цього правила — третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

    Окремі питання складання довіреностей

    Чи складаються копії до довіреностей?

    Довіреність складається в одному екземплярі і не є бланком суворої звітності. На цей момент звертали увагу судді у постанові № 815/251/16. Водночас слід зазначити, що довіреність може видаватися одноразово (наприклад, на отримання матеріальних цінностей за конкретними договором) або багаторазово (наприклад, отримання матеріальних цінностей за різними договорами протягом певного періоду).

    Чи вважається довіреність первинним документом?

    Довіреність не є первинним документом у розумінні ст. 9 Закону № 996 та п. 2.1 Положення № 88, вона не фіксує факт здійснення господарських операцій (постанова № 805/1729/14).

    Чи можна виправити помилку в довіреності?

    Якщо в довіреності було допущено помилку, то рекомендуємо її виправляти шляхом скасування раніше виданої помилкової довіреності. Таке право довірителю надає ст. 249 Цивільного кодексу.

    Який порядок оформлення довіреності, виданої юридичною особою (у тому числі ліквідатором) на представництво її інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків в контролюючих органах?

    Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

    Якщо довіреність видано комісією з припинення юридичної особи (комісією з реорганізації, ліквідаційною комісію) або ліквідатором, то вона підлягає нотаріальному посвідченню.

    Чи обов’язково вимагати довіреність у отримувача товару?

    Документ, що підтверджує повноваження представника, необхідно визначити у договорі. На практиці найчастіше використовується довіреність на отримання матеріальних цінностей.

    Хто має складати та підписувати довіреність?

    Довіреність від імені юридичної особи видається органом або особою, уповноваженою на це установчими документами юридичної особи. Така особа і підписує довіреність. Водночас довіреності часто засвідчуються підписом головного бухгалтера. Але це пережиток минулих часів, оскільки така норма існувала у типовій формі довіреності М-2. Довіреність може скріп­люватися печаткою за умови, що сторони договору визначили таку необхідність.

    Чи можна довіреність на отримання матеріальних цінностей виписувати не на працівника підприємства?

    Раніше довіреність на отримання матеріальних цінностей видавалася тільки працівникам підприємства, оскільки така вимога передбачалася Інструкцією № 99. На сьогодні такої вимоги вже не існує. Таким чином, довіреність може видаватися також особі, яка не перебуває у трудових відносинах з підприємством.

    Заповнення довіреності на отримання матеріальних цінностей

    ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

    Кодекс адміністративного судочинства України — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV. КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII. Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Закон № 996 —Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Наказ № 987 —наказ Мінфіну України від 30.09.2014 р. № 987 «Про внесення зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та визнання такими, що втратили чинність, наказів Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 та від 24 березня 2000 року № 61». Інструкція № 99 —Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. № 99. Положення № 88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88. Постанова № 805/1729/14 — постанова Донецького окружного адміністративного суду у справі від 07.09.2016 р. № 805/1729/14. Постанова № 815/251/16 — постанова Одеського окружного адміністративного суду у справі від 10.10.2016 р. № 815/251/16

    www.visnuk.com.ua